«Діалог влади та бізнесу»: з підприємцями Полтавщини обговорили питання безбар’єрності

Ос­новна ме­та цього май­дан­чи­ка – на­ла­год­ження конс­трук­тивно­го ді­ало­гу, ви­рі­шен­ня проб­лемних по­точ­них пи­тань, от­ри­ман­ня ви­чер­пної ін­форма­ції, під­трим­ки, до­по­мо­ги в різ­них пи­тан­нях під­при­єм­ниць­кої ді­яль­нос­ті.

«У сучасних умовах рівність і доступність – ключові засади сталого розвитку суспільства. Компанії, що враховують потреби різноманітних соціальних груп, не лише реалізують соціально відповідальну політику, але й здобувають суттєві переваги. Формування безбар’єрного простору сприяє розширенню аудиторії клієнтів і партнерів, зміцненню довіри до бренду та підвищенню його репутаційного капіталу. Отже, інклюзивний підхід у бізнесі – це не просто актуальна вимога, а далекоглядна стратегія, що стимулює економічний розвиток і сприяє соціальній єдності», – акцентував заступник директора Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій ПОВА Андрій Сорочинський.

Заступник начальника управління – начальника відділу забудови населених пунктів та містобудівного кадастру управління містобудування і архітектури Департаменту будівництва, містобудування і архітектури, житлово-комунального господарства та енергетики ПОВА Антоніна Ільїна поінформувала про актуальність створення інклюзивного простору. Нині безбар’єрність у пріоритеті й є одним із напрямів державної політики України. Відсоток маломобільного населення, включаючи чисельність осіб із інвалідністю, зростає. Хоча безбар’єрність зазвичай асоціюється лише з пандусами, спеціальними дверними ручками чи облаштованими вбиральнями, насправді вона охоплює значно ширше коло аспектів, які впливають на якість життя, збереження гідності та незалежність кожної людини. Урядом в 2021 році затверджена «Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року». Національна стратегія визначає шість основних напрямів створення безбарєрного простору: фізична, інформаційна, суспільна, економічна, цифрова та освітня безбар’єрність.

«Участь підприємців у створенні інклюзивного простору є важливою. Особливо  це відчувається у ході впровадження державного флагманського проєкту «Рух без бар’єрів» зі створення безбар’єрних маршрутів у населених пунктах. На безбар’єрному маршруті доступним має бути все: траєкторія руху, заклади соціальної сфери, підприємства, об’єкти торгівлі, транспорту, благоустрій», – розповіла Антоніна  Ільїна.

У ході спілкування обговорили питання посилення співпраці між владою та бізнесом у сфері створення безбар'єрного середовища, підготовка рекомендацій щодо покращення інфраструктури для осіб з обмеженими можливостями, проведення додаткових інформаційних заходів для підприємців щодо впровадження принципів інклюзивності.

Загалом до діалогу долучилося 260 учасників.