20 липня 2025, 10:50
Лембик – керамічний зооморфний посуд для рідини у вигляді баранця, коника, лева, півня та інших звірів. Зооморфний виріб мав обрядове та утилітарне значення, використовувався як святковий посуд для міцних напоїв, виконував декоративну функцію в інтер’єрі. Найвідомішим осередком виготовлення лембиків на Полтавщині є Опішня. Зараз різноманітні форми цього посуду знаходять свій подальший розвиток у творчості професійних керамістів.
У стародавні часи люди вірили, що глина поглинає всю негативну енергію і тому прагнули оточити себе та свої оселі цим матеріалом. Глиняний посуд традиційно використовувався українськими господинями, його виготовляли вручну та прикрашали оберегами і символами. Теракотовий посуд із зображенням тварин був предметом сакральної практики.
У виготовленні та декоруванні зооморфного посуду, керамісти здебільшого використовували декілька технік: формування на гончарному крузі, ліплення, ритування, штампування, розпис ангобами, часткове або суцільне поливання тощо. Здебільшого, тулуб тварини ліпили або формували у вигляді циліндра, інколи – глечик з кулястим корпусом, далі доліплювали голову, лапи, хвіст. Скульптурно обробляли насамперед верхню і нижню частини, а отвір частіше проліплювали на голові, рідше на тулубі посередині. Місце отвору у лембика, що мав вигляд птаха, зазвичай, було на хвості, іноді на голові – для вливання рідини, виливали через відкритий дзьоб.
У різних гончарних центрах у лембиків були характерні прикметні риси та способи оздоблення. Слід акцентувати, що на Полтавщині серед зооморфного найпоширенішим був посуд у вигляді баранця, без якого «не відбувалося жодне весілля. Наповнивши медом чи іншим смачним напоєм, його підносили молодим. Вважалося, що баранець приносить щастя».
У збірці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігається колекція зооморфного посуду відомих керамістів, які є заслуженими майстрами народної творчості та лауреатами Національної премії України імені Тараса Шевченка. Одним із найвідоміших є Омеляненко Василь Онуфрійович (1925 – 2021 рр.). Його творчість визначне явище українського мистецтва. Роботи майстра є класичними зразками сучасної народної кераміки. Навиразнішими роботами Василя Онуфрійовича у збірці музею є:
Фігурна посудина «Лев», друга половина ХХ ст. Посуд у вигляді стилізованої пустотілої форми лева прикрашений ліпним декором, на голові отвір закритий кришкою, хвіст у вигляді ручки, точені ніжки.
Фігурна посудина «Баран», 1975 р. Посуд у вигляді стилізованої пустотілої форми баранця. Прикрашений ліпним декором, на голові отвір закритий кришкою, роги продекоровані, хвіст у вигляді ручки, точені ніжки.
Також у музейній колекції наявні роботи Білика Івана Архиповича (1910 – 1999 рр.) – майстра малих форм. Здебільшого він створював невеликого розміру фігурки і посудини у формі левів, коней, баранів, але найбільш відомою та улюбленою формою посудини у І. Білика був бик. У його биків дуже характерна округла морда, з довгим вузьким прорізом рота та акуратно виліпленими, лаконічними рогами. Вираз «обличь» биків Білика у всіх варіантах вирішення образу однаковий – доброзичливо-привітний.
Фігурна посудина «Бик», 1983 р. Посуд у вигляді стилізованої пустотілої форми бика. Прикрашений ліпним декором, на голові отвір закритий кришкою, хвіст у вигляді ручки, точені ніжки. Лембик покритий коричневою поливою.
Фігурна посудина «Вівця», 1969 р. Посуд у вигляді декоративної пустотілої форми вівці. Прикрашений ліпним декором, на голові отвір без кришки, закручені роги, точені ніжки. Керамічний виріб покритий синьою поливою.
У музейній колекції знаходяться роботи Китриша Михайла Єгоровича (1936 р.). Майстер у творчій роботі надавав перевагу декоративній скульптурі та посуду. Виготовив чимало творів, за якими можна простежити всі типологічні групи української народної кераміки: зооморфна скульптура, ужитковий посуд, дрібна пластика, оздоблювальна кераміка.
Фігурна посудина «Козел», 1979 р. Посуд у вигляді стилізованої пустотілої форми козла. Рясно прикрашений ліпним декором, на голові отвір без кришки, хвіст у вигляді ручки, точені ніжки. Виріб покритий жовто-коричневою поливою.
Фігурна посудина «Баранець», 1962 р. Посуд у вигляді декоративної пустотілої форми барана. Виріб прикрашений ліпним декором, на голові отвір з кришкою, закручені роги з декором, хвіст у вигляді ручки, точені ніжки. Лембик покритий вохряною поливою.
Керамічний лембик став символом незламності українців у війні. Так, у 2022 р. в селищі міського типу Бородянці на Київщині, яка чи не найбільше постраждала від ворожих обстрілів, дивом вціліла кухонна шафа на стіні напівзруйнованого будинку. А на шафі – посудина декоративного глиняного півника. Цей лембик у формі півня був виготовлений на Васильківському майоліковому заводі ще на початку 60-х років минулого століття. Авторами півника є подружжя майстрів художньої кераміки – Надія та Валерій Протор’єви. Згодом кухонну шафку з керамічним півником передали до Національного музею Революції Гідності.
На жаль, лембики не такі популярні як у ХХ ст., зараз їх можна побачити здебільшого в експозиціях музеїв, а також в колекціях керамістів. Але сподіваємось, що лембики залишуться не тільки як експонат минулого, а й продовжать жити і в сучасному мистецтві.
Фігурна Посудина (5)
Фігурна Посудина (4)
Фігурна Посудина (3)
Фігурна Посудина (2)
Фігурна Посудина
Підпишіться, щоб отримувати листи.