«Найкраща оцінка – коли діти просять добавки»: хто щодня готує обіди для школярів Полтавщини

Господарює на харчоблоці шеф-кухар Марія Костюк. Вона годує дітей смачними сніданками та обідами понад 35 років. З 2011 саме в цій гімназії. Її професійна майстерність стала невід’ємною частиною життя закладу, а любов до своєї роботи відчувається у кожній страві, яку вона готує для дітей. Це людина без якої сьогодні просто якої важко уявити щоденне життя нашої їдальні. Марія Оксентіївна каже, що за цей час шкільне меню дуже змінилося: стало різноманітнішим, більше овочів, м’яса, круп, страв, які раніше у шкільних їдальнях майже не готували.
«Булгур, кускус,чахохбілі, курка по-італійськи, паелья – ці страви з’явилися в меню не так давно. Дітям подобається. Тарілки залишають порожніми – і це найкраща оцінка нашої роботи. Звісно доводиться готувати так, щоб звичні продукти мали апетитний вигляд і були смачними, бо дітей не можна змісити з’їсти, якщо їм не смачно», – розповідає Марія Костюк.
Щодня на цій кухні готують близько 400 порцій. За кожною – звичайна, але дуже відповідальна робота людей: прийняти продукти, підготувати їх, приготувати страви, вчасно нагодувати дітей і зробити так, щоб обід був не лише корисним, а й смачним.
Сьогодні гарячим харчуванням у Полтавській області забезпечені всі школярі. Це частина системних змін у шкільному харчуванні, які впроваджуються в Україні. Харчування дітей здійснюється за ініціативи Президента України Володимира Зеленського. Значну увагу реформі шкільного харчування та її розвитку приділяє Перша леді Олена Зеленська.
Але за реформою, новим обладнанням і меню завжди стоять люди.
«Цього року в нас значно збільшилося навантаження. На кожній перерві нам доводиться харчувати приблизно по сто учнів. Відпочивати немає коли. Усе розраховано до хвилини, ще й постійні повітряні тривоги вносять корективи в приготування. Але коли діти з усмішками все з’їдають і просять добавки, то втома десь дівається», — говорить Марія Костюк.
Саме з таких щоденних історій і складається результат реформи: коли дитина в школі має не формальний «прийом їжі», а нормальний гарячий обід, який вона справді хоче їсти.